1. Орфографічний словник української мови

ламань

ла́мань

іменник жіночого роду

поламані або старі предмети; сухе гілля й дерева, що впали на землю

збірн., розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ламань — див. хмиз Словник синонімів Вусика
  2. ламань — -і, ж. 1》 Брухт. 2》 діал. Сушняк, хмиз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ламань — ЛА́МАНЬ, і, ж., розм. 1. Поламані або старі предмети. Відходи деревинні дрібні, а саме відсіви щепи технологічні, крихта шпону, ламань сірникова (з наук.-попул. літ.). 2. Сухе гілля й дерева, що впали на землю. Словник української мови у 20 томах
  4. ламань — I. ЛОМ (ламані або придатні лише для переробки старі предмети), ЛА́МАНЬ розм.; ТРІ́СКА, СКІ́ПКА, СКІ́ПА рідше, ТРУ́СОК (уламок чогось дерев'яного). Словник синонімів української мови
  5. ламань — ЛА́МАНЬ, і, ж., розм. 1. Поламані або старі предмети. Молодь з бригади комуністичної праці допомогла., ланкам кукурудзоводів возити та викладати на гребнях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян... Словник української мови в 11 томах
  6. ламань — Ламань, -ні ж. Валежникъ, лѣсные обломки. Поїде та ламані крадькома назбірає. Черк. у. Словник української мови Грінченка