ланячий
ЛА́НЯЧИЙ, а, е.
Прикм. до лань.
Деякі вчені вважають, що листя конвалії схоже на ланячі вушка (з наук.-попул. літ.);
Тільки ж усе одно перший голос – це для красивих худих білявок, у крайньому разі світло-русявок, із цибатими ногами і витріщеними ланячими очима (І. Карпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me