лар

ЛАР¹ див. ла́ри.

ЛАР², а, ч.

Вид мавпи з родини гібонових.

ЛАР³, а, ч., заст.

Скринька для зберігання коштовних речей.

Микула дивився на бурдель – на дві скрині й лар для борошна в одному кутку, на дерев'яний поміст-ложе в іншому (С. Скляренко);

Лар із книгами, переплетеними сап'яном різнобарвним, сукном червоним і синім, прикрашеними самоцвітами, перлами, сріблом і золотом, стояв у княжій горниці (П. Загребельний);

Але – дивина! – зникло торгове многолюддя, щезли лавиці й ларі купчин (Р. Іванченко);

У великому ларі для зерна, знайденому в Києві, дно дорівнювало 1,6 ґ 1,6 м кв. і зроблено з кількох різношироких колод, скріплених поперечкою (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лар — лар іменник чоловічого роду, істота душа померлого предка — за уявленнями давніх римлян частіше вживається у множині Орфографічний словник української мови
  2. лар — див. лари. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лар — ЛАР див. ла́ри. Словник української мови в 11 томах