лар

лар

іменник чоловічого роду, істота

душа померлого предка — за уявленнями давніх римлян

частіше вживається у множині

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лар — див. лари. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лар — ЛАР¹ див. ла́ри. ЛАР², а, ч. Вид мавпи з родини гібонових. ЛАР³, а, ч., заст. Скринька для зберігання коштовних речей. Микула дивився на бурдель – на дві скрині й лар для борошна в одному кутку, на дерев'яний поміст-ложе в іншому (С. Словник української мови у 20 томах
  3. лар — ЛАР див. ла́ри. Словник української мови в 11 томах