ларинготомія
ЛАРИНГОТОМІ́Я, ї, ж.
Хірургічна операція, під час якої відбувається розтин гортані людини і тварин.
Вузька ларинготомія зводиться до поздовжнього розтину посередині кільцеподібно-щитоподібної зв'язки (з наук. літ.);
Хірургічні втручання при стенозах гортані і трахеї: інтубація, трахеотомія, конікотомія, крікотомія, тіреотомія, ларинготомія (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ларинготомія — ларинготомі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ларинготомія — -ї, ж., мед. Розтин гортані людини й тварин з метою видалення з гортані чужорідних тіл, поліпів, кист тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ларинготомія — ларинготомі́я [від грец. λάρυγξ (λάρυγγος) – гортань, горлянка і ...томія] розтин гортані людини й тварин з метою видалення з гортані чужорідних тіл, поліпів, кист тощо. Словник іншомовних слів Мельничука