ларингофон

ЛАРИНГОФО́Н, а, ч.

Різновид контактного мікрофона, який поглинає вібрації прямо з горла носія засобами одного або подвійного сенсору, котрий часто називають трансдуктором.

В умовах постійного сильного шумового фону ларингофон прикріплюють на шиї людини для відтворення мови без сторонніх шумів (з наук.-попул. літ.);

Ларингофони дуже корисні у випадках, коли користувачу потрібен респіраторний захист – оскільки їх використання не змінює конструкції масок і таким чином не порушує існуючої офіційної сертифікації (з наук. літ.);

Якщо ж небезпека вже близька, а пілот все не гальмується, цифру “100” штурман називає в ларингофон підвищеним тоном, а коли відлік починає йти на десятки метрів, то доводиться кричати: “П'ятдесят, НЕБЕЗПЕЧНО, Ліве ЗАКРУГЛЕННЯ!” (з газ.).