ларингофон

ларингофо́н

[від грец. λάρυγξ (λάρυγγος) – гортань, горлянка і ...фон]

звукоприймач, який прикладають безпосередньо до гортані людини; різновид мікрофона. Застосовують для переговорів в умовах сильного шуму (на літаках, у танках тощо).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ларингофон — ларингофо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ларингофон — -а, ч. Звукоприймач, що його прикладають безпосередньо до гортані людини; різновид мікрофона. Застосовують для переговорів в умовах сильного шуму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ларингофон — ЛАРИНГОФО́Н, а, ч. Різновид контактного мікрофона, який поглинає вібрації прямо з горла носія засобами одного або подвійного сенсору, котрий часто називають трансдуктором. Словник української мови у 20 томах