ларингофон
ларингофо́н
[від грец. λάρυγξ (λάρυγγος) – гортань, горлянка і ...фон]
звукоприймач, який прикладають безпосередньо до гортані людини; різновид мікрофона. Застосовують для переговорів в умовах сильного шуму (на літаках, у танках тощо).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ларингофон — ларингофо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ларингофон — -а, ч. Звукоприймач, що його прикладають безпосередньо до гортані людини; різновид мікрофона. Застосовують для переговорів в умовах сильного шуму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ларингофон — ЛАРИНГОФО́Н, а, ч. Різновид контактного мікрофона, який поглинає вібрації прямо з горла носія засобами одного або подвійного сенсору, котрий часто називають трансдуктором. Словник української мови у 20 томах