ларингофон

ларингофо́н

-а, ч.

Звукоприймач, що його прикладають безпосередньо до гортані людини; різновид мікрофона. Застосовують для переговорів в умовах сильного шуму.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ларингофон — ларингофо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ларингофон — ЛАРИНГОФО́Н, а, ч. Різновид контактного мікрофона, який поглинає вібрації прямо з горла носія засобами одного або подвійного сенсору, котрий часто називають трансдуктором. Словник української мови у 20 томах
  3. ларингофон — ларингофо́н [від грец. λάρυγξ (λάρυγγος) – гортань, горлянка і ...фон] звукоприймач, який прикладають безпосередньо до гортані людини; різновид мікрофона. Застосовують для переговорів в умовах сильного шуму (на літаках, у танках тощо). Словник іншомовних слів Мельничука