ларингофон
ларингофо́н
-а, ч.
Звукоприймач, що його прикладають безпосередньо до гортані людини; різновид мікрофона. Застосовують для переговорів в умовах сильного шуму.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ларингофон — ларингофо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ларингофон — ЛАРИНГОФО́Н, а, ч. Різновид контактного мікрофона, який поглинає вібрації прямо з горла носія засобами одного або подвійного сенсору, котрий часто називають трансдуктором. Словник української мови у 20 томах
- ларингофон — ларингофо́н [від грец. λάρυγξ (λάρυγγος) – гортань, горлянка і ...фон] звукоприймач, який прикладають безпосередньо до гортані людини; різновид мікрофона. Застосовують для переговорів в умовах сильного шуму (на літаках, у танках тощо). Словник іншомовних слів Мельничука