ласкаво

ЛАСКА́ВО.

Присл. до ласка́вий.

Іван Петрович здивовано і разом з тим ласкаво глянув на хлопчика (О. Полторацький);

Я ласкаво погладив бетон. Так, мабуть, пестили нагнiчений магiчним смислом камiнь грабiжники фараонiвських пiрамiд (Р. Андріяшик);

Секретар бюро прийняв його вельми ласкаво і висловив своє глибоке задоволення з приводу його елегантного вбрання (В. Підмогильний);

– Чи, може, при вас такого не можна говорити? – ласкаво поцікавився професор (Ю. Смолич);

Катрін, щойно розплющивши очі, потяглася до нього, поцілувала, заговорила лагідно й ласкаво (М. Дашкієв);

[Степан:] Що то, подумаєш, весна: сонце світе [світить] ясно та ласкаво і наскрізь пронизує тебе теплом (М. Кропивницький).

Ви́бачте / дару́йте ласка́во див. вибача́ти.

◇ (1) Ласка́во про́симо – радо запрошуємо.

На фронтоні головного будинку аеровокзалу великий транспарант: “Ласкаво просимо!” (з газ.).