ласкаво

ЛЮ́БО присл. (ніжно, з любов'ю), МИ́ЛО, ЛЮБ'Я́ЗНО, ЛАСКА́ВО, ЛЮБЕ́НЬКО. Семен був ставний парубок, і не раз йому любо посміхалась Ярина (П. Панч); Тільки-но говорив любо та мило і враз кинувся, як із ланцюга. Дивний світ, химерний світ, і люди на ньому чудернацькі! — філософствував.. Кузь (Григорій Тютюнник); Юнак мовчки кивнув головою і люб'язно поглянув на Гриця (О. Досвітній); Він уклонився, приступив до неї й привітався так ласкаво й щиро, неначе знав її з давніх-давен (І. Нечуй-Левицький); — Здоров був, давній знайомий! — мовила вона до його, любенько всміхаючись (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ласкаво — ласка́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ласкаво — Присл. до ласкавий. Вибачте ласкаво; Даруйте ласкаво — прохання бути поблажливим. Ласкаво просимо — радо запрошуємо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ласкаво — ЛАСКА́ВО. Присл. до ласка́вий. Іван Петрович здивовано і разом з тим ласкаво глянув на хлопчика (О. Полторацький); Я ласкаво погладив бетон. Так, мабуть, пестили нагнiчений магiчним смислом камiнь грабiжники фараонiвських пiрамiд (Р. Словник української мови у 20 томах
  4. ласкаво — ЛАСКА́ВО. Присл. до ласка́вий. Іван Петрович здивовано і разом а тим ласкаво глянув на хлопчика (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 268); — Чи, може, при вас такого не можна говорити?... Словник української мови в 11 томах