ласолюбство

ЛАСОЛЮ́БСТВО, а, с., книжн.

Прагнення до всього ласого.

Бо чим іще пояснити те несамовите ласолюбство, ту невситиму жадобу розваг і насолод, ту оргію розбещеності, які опанували наших сучасників? (Ю. Лісняк, пер. з тв. К. Чапека);

Так, цікавим є й такий хід думки у творах Івана Вишенського: “Що ж за пожиток з того духовенства, коли я гірше поганця лихе й нечисте життя проваджу і валяюсь у калюжі похоті черева й ласолюбства?” (із журн.);

Фільм “Жінка, ствол і макаронна лавка” – нереально гарне видовище, яке іронічно осмислює людські пристрасті: користолюбство, ласолюбство, страх і бажання влади (з газ.).