ластовеня
ЛАСТОВЕНЯ́, ня́ти, с.
1. Пташа ластівки.
Ластовенята не падали. Пороззявлявши роти, вони жалібно пищали, а навколо кубла наді мною їхні батьки невпинно снували й носили їм комах (О. Довженко);
У глибині саду воркотіла дика голубка, а під шкільним дахом пищали ластовенята (Є. Кравченко);
Чувся писк ластовенят над одвериною (Є. Пашковський);
* У порівн. Її [Росиці] очі сяяли дивним вогнем, бровенята зметнулися над ними, як двійко ластовенят (В. Малик);
Стоян побачив і дітей, що мчали, як ластовенята, вулицею (із журн.).
2. перен., розм. Ласкаве звертання до дитини або дівчини.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ластовеня — ластовеня́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- ластовеня — -яти, с. 1》 Пташа ластівки. 2》 перен., розм. Ласкаве звертання до дитини або дівчини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ластовеня — Ластовеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ластовеня — ЛАСТОВЕНЯ́, я́ти, с. 1. Пташа ластівки. У глибині саду воркотіла дика голубка, а під шкільним дахом пищали ластовенята (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 50); *У порівн. Стоян побачив і дітей, що мчали, як ластовенята, вулицею (Вітч., 7, 1948, 97). 2. перен., розм. Ласкаве звертання до дитини або дівчини. Словник української мови в 11 томах