ластовенятко

ЛАСТОВЕНЯ́ТКО, а, с.

Зменш.-пестл. до ластовеня́.

Встали мати, встали й татко: Де ластовенятко? (П. Тичина);

Ігор зблід, подався вперед, – і вона ластовенятком упала йому на груди і залилася сльозами (В. Малик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ластовенятко — ластовеня́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ластовенятко — -а, с. Зменш.-пестл. до ластовеня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ластовенятко — Ластовеня́тко, -тка, -ткові; -ня́тка, -ня́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ластовенятко — ЛАСТОВЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до ластовеня́. Встали мати, встали й татко: Де ластовенятко? (Тич., Хор.., 1958, 10). Словник української мови в 11 томах