ласуватися

ЛА́СУВА́ТИСЯ, ла́су́юся, ла́су́єшся, недок., розм.

1. на що. Дивитися із заздрістю; прагнути заволодіти ким-.чим-небудь.

Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Ніхто тих сорочок не займав, ніхто на них не ласувався, хоч часом висіли новісінькі й гарні (Г. Хоткевич);

Василько серед слідчих – як серед вовків. Вони дивляться на нього розпаленими очима, ласуючись на свою здобич (А. Турчинська).

2. Те саме, що ла́сува́ти.

* Образно. [Полковник:] Медові твої речі, та, мабуть, не нашим губам ними ласуватись... (М. Кропивницький);

Отой [запах] трави, цвіту .. про нього тільки мріялося й говорилося й рідко коли ним ласувалося (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ласуватися — ла́суватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. ласуватися — ласуюся, ласуєшся, недок., розм. 1》 на що. Дивитись із заздрістю; прагнути заволодіти ким-, чим-небудь. 2》 Те саме, що ласувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ласуватися — ПОЛА́СУВАТИ (поїсти чого-небудь смачного, солодкого), ПОЛАСУВАТИСЯ рідше, ПОЛА́КОМИТИСЯ розм., ПОСМАКУВА́ТИ розм., ПОСОЛОДЦЮВА́ТИ діал. — Недок.: ла́сува́ти, ла́сува́тися, ла́комитися, смакува́ти. Словник синонімів української мови
  4. ласуватися — ЛА́СУВА́ТИСЯ, ла́су́юся, ла́су́єшся, недок., розм. 1. на що. Дивитися із заздрістю; прагнути заволодіти ким-.чим-небудь. Василько серед слідчих — як серед вовків. Вони дивляться на нього розпаленими очима, ласуючись на свою здобич (Турч., Зорі.. Словник української мови в 11 томах
  5. ласуватися — Ласуватися, -суюся, -єшся гл. Льститься на кого, на что. Попоб'ю, щоб не ласувався на мою дівчину. Полт. г. Ти не ласуйся на те, що він узяв за ту роботу три карбованці, а тобі тих грошей не дадуть. Черк. у. Словник української мови Грінченка