ласуха
ЛАСУ́ХА, и, ж.
Те саме, що ласу́нка.
Тася тягла Раїсу до себе, і та мусила йти до кухні, щоб зготувать для маленької ласухи яку легумінку (М. Коцюбинський);
Ваха радісно захльоскала в долоні, а Ойда ніби щось ковтнула й просіяла, – вона була велика ласуха (В. Винниченко);
Задля тої ласухи жадання тіла часом були невглибно дужчими від поривів душі (О. Ільченко);
Ласухо моя до любовної ярости! Ніяк не забуду очей твоїх карсти (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ласуха — ласу́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ласуха — -и, ж. Те саме, що ласунка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ласуха — ЛАСУ́НКА (та, що любить ласощі), ЛАСУ́ХА, ЛАСІ́ЙКА розм.; СОЛОДІ́ЙКА розм. (та, що любить солодке). Ромка була ласунка і за гроші, які давала їй мати, купувала тістечка (Л. Смілянський); Цибелла же була ласуха, Для збитню рада хоть на все (І. Словник синонімів української мови
- ласуха — ЛАСУ́ХА, и, ж. Те саме, що ласу́нка. Тася тягла Раїсу до себе, і та мусила йти до кухні, щоб зготувать для маленької ласухи яку легумінку (Коцюб., І, 1955, 320); Задля тої ласухи жадання тіла часом були невглибно дужчими від поривів душі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 456). Словник української мови в 11 томах