1. Словник української мови у 20 томах

ласунка

ЛАСУ́НКА, и, ж.

Жін. до ласу́н.

Ромка була ласунка і за гроші, які давала їй мати, купувала тістечка (Л. Смілянський);

– Ти, мабуть, ласунка, признайся? – Трохи люблю солодке. Колись вельми мед любила (В. Лис);

Кiнчик її носа був замурзаний кремом. .. Я зрозумiв, що ця ласунка теж прогулює уроки, i сiв поруч (І. Роздобудько);

Такою ласункою-сластолюбицею, любострасницею-сладострасницею, хтивою і похітливою, як був переконаний князь Йосип.. і була принцеса Марія (В. Чемерис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ласунка — ласу́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ласунка — -и. Жін. до ласун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ласунка — ЛАСУ́НКА (та, що любить ласощі), ЛАСУ́ХА, ЛАСІ́ЙКА розм.; СОЛОДІ́ЙКА розм. (та, що любить солодке). Ромка була ласунка і за гроші, які давала їй мати, купувала тістечка (Л. Смілянський); Цибелла же була ласуха, Для збитню рада хоть на все (І. Словник синонімів української мови
  4. ласунка — ЛАСУ́НКА, и, ж. Жін. до ласу́н. Ромка була ласунка і за гроші, які давала їй мати, купувала тістечка (Сміл., Сашко, 1957, 18). Словник української мови в 11 томах