ласунка
ЛАСУ́НКА (та, що любить ласощі), ЛАСУ́ХА, ЛАСІ́ЙКА розм.; СОЛОДІ́ЙКА розм. (та, що любить солодке). Ромка була ласунка і за гроші, які давала їй мати, купувала тістечка (Л. Смілянський); Цибелла же була ласуха, Для збитню рада хоть на все (І. Котляревський); Я таки зроду ласійка: люблю солоденьке, та добреньке, та смачненьке (І. Нечуй-Левицький); Настуся і Парася дуже люблять ласувати солоденьким, і як тільки мати дасть котрій з них гривеника, вони негайно летять у крамницю... Такі вже вони солодійки, оця пара дівчат (О. Копиленко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ласунка — ласу́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ласунка — -и. Жін. до ласун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ласунка — ЛАСУ́НКА, и, ж. Жін. до ласу́н. Ромка була ласунка і за гроші, які давала їй мати, купувала тістечка (Л. Смілянський); – Ти, мабуть, ласунка, признайся? – Трохи люблю солодке. Колись вельми мед любила (В. Лис); Кiнчик її носа був замурзаний кремом. .. Словник української мови у 20 томах
- ласунка — ЛАСУ́НКА, и, ж. Жін. до ласу́н. Ромка була ласунка і за гроші, які давала їй мати, купувала тістечка (Сміл., Сашко, 1957, 18). Словник української мови в 11 томах