латанина

ЛАТАНИ́НА, и, ж.

1. Постійне латання, наживання латок.

Докучила мені оця латанина; що день Божий латки латаю (Сл. Б. Грінченка);

// Часткове залагодження справ.

Наймати землю, давати на спілку і т. д. – це латанина, котра ні до чого не веде (Б. Лепкий).

2. Щось полатане.

Вони кидаються на всі боки, заповняють прогалини, латають, піднімають повалене, .. будують нове, шукають способів підняти до роботи більше рук, їх праця робиться якоюсь латаниною (І. Франко).