лахманина

ЛАХМАНИ́НА, и, ж., розм.

Старий, драний одяг.

У таку лахманину вдяглася, наче справді старчиха (Сл. Б. Грінченка);

Дорош підійшов ближче і побачив зодягнутого в довгу лахманину чоловіка з вилами в руках (Григорій Тютюнник);

– Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю? (М. Стельмах);

А в хаті – ткацький верстат, скриня, яка правила їм за стіл, а вночі ще й матері за ліжко, жердка, а на ній кілька лахманин, судник (Ю. Мушкетик);

Марта долила у ванночку холодної води, у воду постелила білу лахманину, розповила Оксанку .. і понесла дочку до ванночки (В. Дрозд);

Вулицею шкандибала згорблена жебрачка в лахманині й трусилася від холоду (В. Чемерис);

// перен., зневажл. Простий дешевий одяг.

– Ось якби вам прийшлося так, як мені, на кождий кусник хліба, на кожду мізерну лахманину так тяжко гарувати.., то, певно б, ви не тої заспівали (І. Франко);

Треба ж [Ліді] заробити на якусь лахманину, на чобітки хоч які-небудь стягтися (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лахманина — лахмани́на іменник жіночого роду старий, драний або дешевий одяг розм. Орфографічний словник української мови
  2. лахманина — див. одяг Словник синонімів Вусика
  3. лахманина — -и, ж., розм. Старий, драний одяг. || перен., зневажл. Простий дешевий одяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лахманина — ЛАХМІ́ТТЯ (старий, подертий одяг), РУ́Б'Я, ДРА́НТЯ, ЛА́ТИ мн., РА́М'Я, РА́МТЯ рідше, РИ́ЗЗЯ рідше, ЛА́ХИ мн., розм., ЛА́ХМАНИ́ мн., розм., ЛАХМА́ННЯ розм., ЛАХМАНИ́НА розм., ДРА́НКА розм., РЯДЮ́ГА розм., ХЛАМІ́ТТЯ розм., ШМА́ТТЯ розм., ГАНЧІ́РКА зневажл. Словник синонімів української мови
  5. лахманина — ЛАХМАНИ́НА, и, ж., розм. Старий, драний одяг. У таку лахманину вдяглася, наче справді старчиха (Сл. Гр.); — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю? (Стельмах, Хліб.., 1959, 160); // перен., зневажл. Простий дешевий одяг. Словник української мови в 11 томах
  6. лахманина — Лахманина, -ни ж. Рубище, отрепье. У таку лахманину вдяглася, наче справді старчиха. Словник української мови Грінченка