лахмітниця

ЛАХМІ́ТНИЦЯ, і, ж., розм.

Жін. до лахмі́тник.

– На кого це задивилися?.. На ту лахмітницю, яка від снігу до снігу босою ходить (М. Стельмах);

З-за рогу старого як світ будинку з вибитими вікнами .. зявилася необ'ємна, схожа на копицю сіна постать, в якій Мадам впізнала лахмітницю Параску (Г. Тарасюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лахмітниця — лахмі́тниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. лахмітниця — -і. Жін. до лахмітник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лахмітниця — ЛАХМІ́ТНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до лахмі́тник. — На кого це задивилися?.. На ту лахмітницю, яка від снігу до снігу босою ходить (Стельмах, II, 1962. 286). Словник української мови в 11 томах