лахмітниця
ЛАХМІ́ТНИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до лахмі́тник.
– На кого це задивилися?.. На ту лахмітницю, яка від снігу до снігу босою ходить (М. Стельмах);
З-за рогу старого як світ будинку з вибитими вікнами .. зявилася необ'ємна, схожа на копицю сіна постать, в якій Мадам впізнала лахмітницю Параску (Г. Тарасюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лахмітниця — лахмі́тниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- лахмітниця — -і. Жін. до лахмітник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лахмітниця — ЛАХМІ́ТНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до лахмі́тник. — На кого це задивилися?.. На ту лахмітницю, яка від снігу до снігу босою ходить (Стельмах, II, 1962. 286). Словник української мови в 11 томах