лаштунки

ЛАШТУ́НКИ, ів, мн.

1. Те саме, що кулі́са¹.

Вибігає за лаштунки Кость – піт патьоками, за голову хапається (С. Васильченко);

Син поставив її за лаштунками, щоб вона послухала, як він співатиме, й побачила натовп публіки (І. Нечуй-Левицький);

Хористи вклонялись і потроху відходили за лаштунки (М. Олійник);

Він вискочив у мармуровий коридор, що мав би привести його до лаштунків за сценою (Любко Дереш);

Зубчук не дуже й прагнув відповіді, бо через кілька секунд, тихенько піднявшись бічними сходами на сцену, пірнув ліворуч, за лаштунки (О. Ірванець);

* Образно. Ми рухаємось своїми маршрутами, потрапляючи в невідомі місця, проникаючи за лаштунки власного досвіду (С. Жадан).

2. діал. Сцена.

Найперше довелось вжити репресивних заходів, щоб розігнати зі сцени сільську дітвору, яка, не звертаючи ні на кого уваги, виробляла коло лаштунків легку й важку атлетику (Б. Антоненко-Давидович);

Прийшли, Розмотуючи мокрі шарфи з шиї. Перукарі, музики, лицедії, Крикливий люд лаштунків і куліс (М. Бажан);

Олега серед тих, хто спішив за лаштунки, не було. Вітали без нього. Він пішов одразу після закінчення (Г. Вдовиченко);

// Те саме, що декора́ція.

Одного вечора клубна сцена відкрилась очам красою лаштунків: і верби, й ставок, і перелаз, і зірки в небі все, як живе! (О. Гончар);

На лаштунках наяву намальованi також рамцi – колючий дрiт, табiрна зона (Р. Федорів);

// Облаштоване місце, справа і т. ін.

Він – студент, із тих, що добре ознайомлені з лаштунками нашого комерційного апарату (В. Еллан-Блакитний);

Безпорадна вона перед природою – дивиться і на ліс, і на небо, мов на театральні лаштунки (М. Руденко);

Цього ж дня прибули татари і зайняли позицію на лівому крилі козацьких бойових лаштунків (Р. Іваничук).

3. Те саме, що диза́йн.

Букет флердоранжу виявився єдиною привабливою річчю у загалом малопривабливих лаштунках кабінету, і саме він змусив Бумблякевича наблизитись до вікна і розгорнути фіранки (Ю. Винничук).