лебедиха
ЛЕБЕДИ́ХА, и, ж., розм.
Те саме, що лебеди́ця.
Рік чи два тому померла лебедиха. Її взяли й поховали тут же, на березі ставка (Л. Дмитерко);
Лебеді – то птиці. До речі, ви знаєте, коли гине лебедиха, то лебідь піднімається високо вгору і каменем (О. Чорногуз);
Ой ходила лебедиха, та й у лузі, лу пригорнула тихо-тихо крильцем ковилу (І. Андрусяк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me