1. Словник української мови у 20 томах

левеня

ЛЕВЕНЯ́, я́ти, с.

Маля лева (див. лев¹ 1).

Самко своєю міцною фігурою й рвучкими рухами нагадував молоде левеня (Олесь Досвітній);

І чому там у сідлі разом звірики малі: зайчик, котик, левеня – повсідали на коня? (І. Калинець);

Здавалося, то стогне і ремствує лев, коли, повернувшись увечері до лігва, не знаходить своїх малих левенят – їх позабирали мисливці (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

Леви дуже погані батьки, і смертність серед левенят висока (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. левеня — левеня́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. левеня — -яти, с. Маля лева (див. лев I 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. левеня — Левеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. левеня — ЛЕВЕНЯ́, я́ги, с. Маля лева ( див. лев¹ 1). Самко своєю міцною фігурою й рвучкими рухами нагадував молоде левеня (Досв., Вибр., 1959, 222); Леви дуже погані батьки, і смертність серед левенят висока (Веч. Київ, 5.ІХ 1969, 4). Словник української мови в 11 томах