левурда
ЛЕ́ВУРДА, и, ж.
Дикоросла багаторічна трав'яниста рослина родини цибулевих з виразним часиковим запахом і смаком; черемша, цибуля ведмежа.
Особливо завзято пасся в тих заростях Ходя. Він запихав левурду до рота цілими пучками, часом плутаючи її з таким же лапатим листям конвалії (В. Шкляр);
Лише в Холодному Яру зустрічаються такі величезні зарості червонокнижного виду – цибулі ведмежої (левурди) (з навч. літ.);
Молоді листки левурди вживають в їжу навесні як приправу до різних страв, салатів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- левурда — ле́вурда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- левурда — -и, ж. Дикоростуча цибулинна рослина, смак якої нагадує часник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- левурда — левурда́ багаторічна трав’яниста рослина родини лілійних. Молоді пагони й цибулини мають поживні й лікувальні (протицинготні) властивості. Інша назва – цибуля ведмежа. Словник іншомовних слів Мельничука
- левурда — ЛЕ́ВУРДА, и, ж. (Allium ursinum L). Дикоростуча цибулинна рослина, смак якої нагадує часник. Словник української мови в 11 томах
- левурда — Ле́вурда, -ди ж. раст. Polygonum Bistorta L. Черк. у. Словник української мови Грінченка