левіти

ЛЕВІ́ТИ, ЛЕВИ́ТИ, ів, мн. (одн. леві́т, леви́т а, ч.), іст.

Назва давньоєврейського племені.

Господь промовляв до Мойсея, говорячи: Приведи Левієве плем'я, і постав його перед священиком Аароном, і вони будуть услуговувати йому. І даси левітів Ааронові та синам його, власне йому вони дані від Ізраїлевих синів (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Нас послали з Єрусалима священики та левіти, щоб ти сказав напевне: хто єси? Ілля? (О. Бердник);

А коли вони вийшли з єгипетського рабства на свою обітовану землю.., то їхні левіти написали в Книгу про те, як трудно їм виходилось (О. Забужко);

Лежав я на шляху так, як той, що впав до рук розбійників на дорозі до Єрихона: священик і левит проминули мене, а Степан змилувався наді мною (з рел.-церк. літ.);

Священство встановлене ще в Старому Завіті, коли Господь повелів Мойсеєві посвятити Аарона на первосвященика, синів його на священиків, а все покоління Левія – на левітів, тобто нижчих служителів при скинії (з газ.).