левітація

ЛЕВІТА́ЦІЯ, ї, ж., книжн.

Надприродна здатність людини до подолання сили тяжіння та швидкого переміщення у повітрі без використання технічних засобів.

Беладона і Кульбаба досягли перших ступенів левітації, піднімалися над вогняним кільцем до десяти метрів (О. Бердник);

Відчувши ознаки маґічної втоми, Феїлан знову перейшов на пішу ходу, а через півтори милі повернувся до левітації і вже без проблем дістався до місця призначення (О. Авраменко);

Деякі з частинок виявлялися здатні набрати потрібний електричний заряд, який би приводив до їх левітації в електричному полі (із журн.).