лев'ячий

ЛЕ́В'ЯЧИЙ, а, е.

Те саме, що леви́ний.

Вітаючись, він гречно, але без запобігливості, підняв фетровий капелюх, відкриваючи сиву лев'ячу шевелюру, зачесану набік (О. Гончар);

Велика лев'яча лапа лише ковзнула по ньому ззаду (Ю. Покальчук);

Між першим і другим поверхами був майданчик і на ньому – непробивні з вигляду двері з лев'ячою мордякою замість ручки (Ю. Андрухович);

Може, те слово уже і не слово – лев'ячий рик через грати в юрму! (О. Забужко);

Бора готова була побачити антикварну чавунну ванну, можливо, навіть на лев'ячих лапах (Г. Вдовиченко);

Про залишки тотемізму свідчать знахідки зображень людиноголового бика, орла з лев'ячою головою (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лев'ячий — ле́в'ячий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лев'ячий — -а, -е. Те саме, що левиний. Великий тлумачний словник сучасної мови