легковичок
ЛЕГКОВИЧО́К, чка́, ч.
Зменш.-пестл. до легкови́к.
Легковички біля під'їзду стояли так само припорошені снігом (О. Шугай);
Він незчувся, як під'їхав легковичок і скреготнув гальмами (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легковичок — легковичо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- легковичок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до легковик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- легковичок — ЛЕГКОВИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до легкови́к. Він незчувся, як під’їхав легковичок і скреготнув гальмами (Літ. газ., 17.11 1955, 3). Словник української мови в 11 томах