легковій
ЛЕГКОВІ́Й, ю, ч., поет.
Легкий вітерець; легіт.
– Чи тобі не вистачить простору угорі під хмарами гулять? Чи тобі замало, легковію, колихати в морі кораблі? (Н. Забіла);
Раптом як повіє легковій тепленький-духмяненький, наче десь за рогом квіти пронесли (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легковій — легкові́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- легковій — -ю, ч., поет. Легкий вітерець; легіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- легковій — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет. Словник синонімів української мови
- легковій — ЛЕГКОВІ́Й, ю, ч., поет. Легкий вітерець; легіт. — Чи тобі не вистачить простору угорі під хмарами гулять? Чи тобі замало, легковію, колихати в морі кораблі? (Забіла, У .. світ, 1960, 175). Словник української мови в 11 томах