1. Словник української мови у 20 томах

легковійний

ЛЕГКОВІ́ЙНИЙ, а, е.

Який віє злегка, не сильно (звичайно про вітер).

Тихо шепотілося під подувом легковійного вітерця широке поле (Я. Качура);

Хай тебе сон легковійний огорне (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

Раптом він вловлює на собі лагідний, легковійний подув вітру й оживає (із журн.);

* Образно. Думка приходила велична і проста, і з неї, як листя, обсипалися непотрібні прикраси, кружляючи в повітрі легковійними примарами (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легковійний — легкові́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. легковійний — -а, -е. Який віє злегка, не сильно (звичайно про вітер). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легковійний — ЛЕГКОВІ́ЙНИЙ, а, е. Який віє злегка, не сильно (звичайно про вітер). Тихо шепотілося під подувом легковійною вітерця широке поле (Кач., Вибр., 1947, 74); *Образно. Словник української мови в 11 томах