легкість

ЛЕ́ГКІСТЬ, кості, ж.

Абстр. ім. до легки́й 1–5.

Конструктивна думка скрізь спрямована зараз на досягнення легкості, портативності, обтічності, зменшення габаритів (О. Довженко);

Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Леся Українка);

Її автомашина пересунулася на передостанню праву доріжку автостради і з легкістю балерини неквапно обганяла замурзані роботяги-грузовики (М. Дашкієв);

Для легкості засвоєння пісні текст її повинен бути не надто розтягнутим (з наук. літ.);

Навпаки, з розв'язною легкістю сприйняв виказану йому холодність (О. Гончар);

Тоді відчув Чорнояр світлу легкість, і провів долонею по своїх чорних вусах, і обняв побратима (Д. Білий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легкість — ле́гкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. легкість — [лехк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. легкість — -кості, ж. Абстр. ім. до легкий 1-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. легкість — Ле́гкість, -кости, -кості, -кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. легкість — ЛЕ́ГКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до легки́й 1-5. Конструктивна думка скрізь спрямована зараз на досягнення легкості, портативності, обтічності, зменшення габаритів (Довж. Словник української мови в 11 томах
  6. легкість — Ле́гкість, -кости ж. Легкость. А тобі дай Бог крепість і легкість. Чуб. І. 135. Словник української мови Грінченка