1. Словник української мови в 11 томах

легкість

ЛЕ́ГКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до легки́й 1-5.

Конструктивна думка скрізь спрямована зараз на досягнення легкості, портативності, обтічності, зменшення габаритів (Довж., III, 1960, 101);

Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Л. Укр., III, 1952, 578);

Для легкості засвоєння пісні текст її повинен бути не надто розтягнутим (Рад. літ-во, 5, 1958, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легкість — ле́гкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. легкість — [лехк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. легкість — -кості, ж. Абстр. ім. до легкий 1-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. легкість — ЛЕ́ГКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до легки́й 1–5. Конструктивна думка скрізь спрямована зараз на досягнення легкості, портативності, обтічності, зменшення габаритів (О. Словник української мови у 20 томах
  5. легкість — Ле́гкість, -кости, -кості, -кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. легкість — Ле́гкість, -кости ж. Легкость. А тобі дай Бог крепість і легкість. Чуб. І. 135. Словник української мови Грінченка