легітимізування

ЛЕГІТИМІЗУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. легітимізува́ти.

Легітимізування козацької займанщини королівським універсалом і сеймовою постановою додало інтенсивності колонізаційним рухам (з наук. літ.);

Не розроблено ні механізму спортивних метаморфоз, ні юридичних документів їх легітимізування (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me