легітимізування
ЛЕГІТИМІЗУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. легітимізува́ти.
Легітимізування козацької займанщини королівським універсалом і сеймовою постановою додало інтенсивності колонізаційним рухам (з наук. літ.);
Не розроблено ні механізму спортивних метаморфоз, ні юридичних документів їх легітимізування (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me