1. Словник української мови у 20 томах

ледве-ледь

ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДЬ, присл.

Те саме, що ле́две-ле́две.

І гордо розвалився в фаетоні. Якого шкапи ледве-ледь тягли (М. Рильський);

Ніс так ледве-ледь каблучком у неї був (М. Малиновська);

З-під пластмасово нетривкого ледве-ледь пробивалось далеке, щось про шаблю та степ широкий... (Б. Олійник);

Вуста прошепотіли так, що він ледве-ледь розчув (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ледве-ледь — ле́две-ле́дь прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ледве-ледь — присл. Те саме, що ледве-ледве. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ледве-ледь — ЛЕ́ДВЕ (ЛЕ́ДВИ діал.) (ЛЕ́ДВІ діал.) (ЛЕ́ДВО діал.) присл. (з великими зусиллями), ЛЕДЬ, НАСИ́ЛУ, З ТРУДО́М (З ВЕЛИ́КИМ ТРУДО́М), ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЛЕДЬ-ЛЕ́ДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-ЛЕДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-НЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЗАЛЕ́ДВЕ рідше, НАЛЕ́ДВЕ розм. Словник синонімів української мови
  4. ледве-ледь — ЛЕ́ДВЕ-ЛЕДЬ, присл. Те саме, що ле́две-ле́две. І гордо розвалився в фаетоні. Якого шкапи ледве-ледь тягли (Рильський, II, 1960, 127). Словник української мови в 11 томах