ледве-ледве
ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕ, присл.
Те саме, що ле́две 1–3.
Вітерець заснув, і гілочки по садкам [садках], дрімаючи, ледве-ледве колишуться (Г. Квітка-Основ'яненко);
Насовувалась на землю вечірня мла, і в пітьмі тій ледве-ледве було запримітити, як одномірно колихалися списи й шапки (М. Старицький);
Ледве-ледве справляюся [з відкриттям пляшки], сміюся із себе, мабуть, це дистрофія (А. Дністровий);
Тиша в морі... ледве-ледве Колихає море хвилі (Леся Українка);
Крізь вікно ледве-ледве сіріло небо (А. Шиян);
Ви уявляєте, як це. Як це в такій ледве-ледве плюсовій температурі розминати чорний пластилін (І. Карпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ледве-ледве — ле́две-ле́две прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ледве-ледве — див. ледве; поволі Словник синонімів Вусика
- ледве-ледве — присл. Те саме, що ледве 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ледве-ледве — ЛЕ́ДВЕ (ЛЕ́ДВИ діал.) (ЛЕ́ДВІ діал.) (ЛЕ́ДВО діал.) присл. (з великими зусиллями), ЛЕДЬ, НАСИ́ЛУ, З ТРУДО́М (З ВЕЛИ́КИМ ТРУДО́М), ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЛЕДЬ-ЛЕ́ДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-ЛЕДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-НЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЗАЛЕ́ДВЕ рідше, НАЛЕ́ДВЕ розм. Словник синонімів української мови
- ледве-ледве — ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕ, присл. Те саме, що ле́две 1-3. Насовувалась на землю вечірня мла, і в пітьмі тій ледве-ледве було запримітити, як одномірна колихалися списи й шапки (Стар., Облога… 1961. Словник української мови в 11 томах