ледве

ЛЕ́ДВЕ.

1. присл. З великими зусиллями, з трудом; насилу (у 1 знач.).

А із Криму чоловік Ледве ноги доволік, Воли поздихали, Вози поламались (Т. Шевченко);

Терентій ледве тримався на ногах (О. Довженко);

Ледве знайшов Петро під руїною двері до погреба (І. Багряний);

Він, ледве стримуючи хвилювання, бачив удалині милий образ дівчини (М. Стельмах);

Надія Григорівна дивлячись на їхню тяжку роботу, ледве стримувала ридання (О. Гончар);

Я вп'явся пальцями в обличчя, готовий з очима вирвати те видiння, i ледве одiгнав його вiд себе (Р. Андріяшик);

Надя вискочила з дитям на ґанок і ледве не налетіла на чорну постать (В. Шкляр).

2. присл. Майже непомітно або нечутно; слабо.

Череп'яний каганчик .. ледве блимав у темному кутку своєю сизою горошиною на кінці гнота (Панас Мирний);

Я йшов ледве помітною стежкою в лісі (О. Донченко);

Скривавленого, ледве живого, стягли Цигулю після мордування з ослона (А. Головко);

– Сідайте, дочки, – ледве шелестіли старі Демидові вуста (О. Довженко);

Він підняв цю руку і не одразу все ж намацав ще тонкий, як ниточка, ледве відчутний пульс (Б. Антоненко-Давидович);

Мала [жінка] темне жорстке хвилясте волосся, що ледве сягало плечей (С. Андрухович).

3. присл. Зовсім недавно, тільки що.

У нас ось, почавши від суботи тамтого [минулого] тижня, було братове весілля, ледве вчора (в суботу) скінчилося (І. Франко);

– Та не слухала я її, бо вона молода, ледве шістнадцять минуло (Леся Українка);

На смерть засуджено троє. Всі молоді, ледве почали жити (М. Коцюбинський);

А на ранок Давид підвівся ледве розвиднілось і зразу ж зібрався йти (А. Головко).

4. у знач. част. Навряд.

У цій корчмі ледві [ледве] є пиво? (Сл. Б. Грінченка);

Стаття Франка незвичайно подобалась мені .. Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту гнилятину на чисту воду (М. Коцюбинський).

5. у знач. спол. Уживається для приєднання підрядних речень часу; близький за значенням до як тільки, тільки-но, лише тільки.

Ледве Тарасові минуло 9 літ, як умерла мати (Панас Мирний);

Ледве хтось поставив грубку, як уже знов стало славно (Леся Українка);

Ледве Валя закінчила перев'язувати Миронові ноги, дві баби скромно зайшли в хату (О. Копиленко);

Ледве не з кожним кроком пiтьма свiтлiшала, а небо вищало (Василь Шевчук).

Ле́две (ледь, наси́лу, че́рез си́лу) пересува́ти (пересо́вувати) но́ги (нога́ми) див. пересува́ти;

[Ле́две] пле́нтати нога́ми див. пле́нтати;

Ма́ло (ле́две і т. ін.) не поло́пали зо́ смі́ху див. поло́пати¹;

Ма́ло (тро́хи, ле́две) не збожево́лів (збожево́ліла) див. збожево́літи;

Наси́лу (ле́две) переступа́ти (нога́ми) див. переступа́ти.

○ (1) Ле́две (зале́две) не..., у знач. присл. – трохи не; мало не, майже.

Брязнуло – наче стріла за стрілою пролетіла, ледве його не скинуло з місця (Марко Вовчок);

– Ну, й попомучивсь я! Мічуріну писав... Заледве не дійшло до сварки з Магометом... (М. Рильський);

Вже не міг би він тепер повірити в жодне лихе слово про неї, про її легковажну щедрість у почуттях, про здатність її закохуватись ледве не в кожного стрічного (О. Гончар);

– Потім він щез і мені зробилося так лячно, що я мало з глузду не з'їхав... Лишенько! Тоді я заледве не помер зі страху!... (О. Авраменко, В. Авраменко);

Щоденна пригніченість після нічних кошмарів, .. якісь заледве не містичні завали на роботі та погіршення зору – це все стало причиною моєї невідступної хандри (Любко Дереш).

◇ Ле́две го́лову підво́дити / підвести́ див. підво́дити;

Ле́две (ле́две-ле́две) ди́хати див. ди́хати;

Ле́две (ледь, наси́лу) переставля́ти но́ги див. переставля́ти;

Ле́две (ледь, наси́лу) тягти́ (тягну́ти, тяга́ти, волочи́ти і т. ін.) но́ги див. тягти́;

Ле́две (ледь, ті́льки) живи́й [та те́плий] див. живи́й;

Ле́две (ледь) трима́тися (держа́тися, стоя́ти) на нога́х див. трима́тися;

Ле́две (наси́лу) доволокти́ но́ги див. доволіка́ти;

[Ле́две (наси́лу і т. ін.)] но́ги поволокти́ див. поволокти́;

Ле́две (наси́лу) нога́ми (но́ги) со́вати (воруши́ти, волокти́ і т. ін.) див. со́вати;

Ле́две (наси́лу) но́ги нести́ (носи́ти) див. нести́;

Ле́две (наси́лу) но́ги несу́ть (но́сять) див. нога́;

Ле́две (наси́лу) перево́дити / перевести́ дух (по́дих) див. перево́дити;

(2) Ле́две переступа́ти нога́ми (д) див. переставля́ти.