леді

ЛЕ́ДІ, невідм., ж.

1. Дружина лорда або баронета у Великобританії, а також заміжня жінка аристократичного кола.

Англічанка [англійка] наша дуже цікава і красива стара леді (Леся Українка);

Леді й мілорди, месьє і мадам! Прошу уклінно до зали! (М. Рильський);

Одна поважна леді, дружина одного з маршалів англійського короля, ідучи з служби Божої, помітила графа з двома дітьми, що прохали милостині (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

* У порівн. Завжди стримана, як леді (до речі, так її прозивали іще в гімназії), – Людмила од несподіванки навіть здригнулась (А. Головко).

2. перен., жарт. Про жінку взагалі.

Розважалися таврійські леді, на чабанську кашу поспішали, на ту, що, зі степом, з димком! (О. Гончар);

– Ми хотіли б, містер Гук, згідно правил честі, Леді Мельник – ланковій – свій візит нанести! (С. Олійник);

Тонюсінька леді – з-під світлих, майже білих, кучерів сяяли камінці синіх очей, – хвилею припадала до крейдяного берега (Олекса Ізарський);

В особі Діора американські леді отримали свого найвідданішого спільника (із журн.).

(1) Пе́рша ле́ді – дружина керівника держави.

Перша леді Месіянії (у Самого вона була, здається, п'ятою) проводжала царственного мужа на охоту [полювання] , як наче на рать чи на брань священну (В. Чемерис);

Перша леді Грузії Сандра Елізабет Рулофс – жінка ефектної зовнішності, котра не лише одягається зі смаком, а й грає на фортепіано та флейті, захоплюється живописом (із журн.);

Виступаючи в середу в одній із церков в Атланті, перша леді звітувала за рік, що минув із дня початку реалізації програми (з газ.).