1. Словник української мови у 20 томах

лежа

ЛЕ́ЖА, і, ж.

1. рідко. Лежання.

З спання не купить коня, а з лежі не справить одежі (Номис).

2. Постій, квартирування військ звичайно взимку.

– З Низу на домівку йдемо. – З Низу? Так рано на лежі розходитися? (Іван Ле);

Неспокій пов'язаний з упровадженням до країни німецьких найманців і призначенні по добрах шляхетських лежі для цих військ (П. Загребельний);

Палій не церемонився й зі шляхтою сусідніх із його полком околиць; він розставляв своїх козаків на лежі (квартири) по шляхетських маєтках (з наук. літ.).

3. діал. Тяжка хвороба, при якій лежать, у постелі.

І він просить Бога, щоб не дав йому гнилої лежі, і виглядає смерті, як рідної мами (Марко Черемшина);

Умирати би кожному, смерть не страшна, але довга лежа – ото мука (В. Стефаник);

Лежав отак, мучився своєю лежею (П. Козланюк);

Оклигав Лесь, вийшов з лежі (І. Нижник);

Я тяжко слабий інвалід першої групи. І щоб жінка працювала два дні, а два дні в домі, щоб мене дотримати такого слабого, щоб була при моїй лежі (М. Матіос).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лежа — Ле́жа: — лежання (тяжка лежача хвороба) [43] Словник з творів Івана Франка
  2. лежа — ле́жа іменник жіночого роду лежання; тяжка хвороба Орфографічний словник української мови
  3. лежа — -і, ж. 1》 рідко. Лежання. 2》 діал. Тяжка хвороба, за якої лежать у постелі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лежа — Постій, квартирування військ звичайно взимку Словник застарілих та маловживаних слів
  5. лежа — ЛЕЖА́ННЯ (перебування в горизонтальному положенні), ЛЕЖНЯ́ розм., ЛЕ́ЖА рідко. За час лежання в ліжку заріс (Матвій) яснорусявою бородою (М. Ірчан); Як говорили люди, Кузьма за лежнею не знав сидні (М. Словник синонімів української мови
  6. лежа — ЛЕ́ЖА, і, ж. 1. рідко. Лежання. З спання не купить коня, а з лежі не справить одежі (Номис, 1864, № 11299); — З Низу на домівку йдемо. — З Низу? Так рано на лежі розходитися? (Ле, Україна, 1940, 394). 2. діал. Тяжка хвороба, при якій лежать, у постелі. Словник української мови в 11 томах
  7. лежа — Лежа, -жі ж. Лежаніе. З спання не купить коня, а з лежі не справить одежі. Ном. № 11299. упасти у лежу. Заболѣть. Шух. І. 97. Словник української мови Грінченка