лежа
ЛЕ́ЖА, і, ж.
1. рідко. Лежання.
З спання не купить коня, а з лежі не справить одежі (Номис, 1864, № 11299);
— З Низу на домівку йдемо. — З Низу? Так рано на лежі розходитися? (Ле, Україна, 1940, 394).
2. діал. Тяжка хвороба, при якій лежать, у постелі.
І він просить бога, щоб не дав йому гнилої лежі, і виглядає смерті, як рідної мами (Черемш., Вибр., 1960, 300);
Лежав отак, мучився своєю лежею (Козл., Сонце.., 1957, 16).
◊ Впа́сти у ле́жу — злягти, захворіти.
[Іваниха:] Він.. як мене хомнув по голові, то я трохи в лежу не впала (Март., Тв., 1954, 96).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лежа — Ле́жа: — лежання (тяжка лежача хвороба) [43] Словник з творів Івана Франка
- лежа — ле́жа іменник жіночого роду лежання; тяжка хвороба Орфографічний словник української мови
- лежа — -і, ж. 1》 рідко. Лежання. 2》 діал. Тяжка хвороба, за якої лежать у постелі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лежа — ЛЕ́ЖА, і, ж. 1. рідко. Лежання. З спання не купить коня, а з лежі не справить одежі (Номис). 2. Постій, квартирування військ звичайно взимку. – З Низу на домівку йдемо. – З Низу? Так рано на лежі розходитися?... Словник української мови у 20 томах
- лежа — Постій, квартирування військ звичайно взимку Словник застарілих та маловживаних слів
- лежа — ЛЕЖА́ННЯ (перебування в горизонтальному положенні), ЛЕЖНЯ́ розм., ЛЕ́ЖА рідко. За час лежання в ліжку заріс (Матвій) яснорусявою бородою (М. Ірчан); Як говорили люди, Кузьма за лежнею не знав сидні (М. Словник синонімів української мови
- лежа — Лежа, -жі ж. Лежаніе. З спання не купить коня, а з лежі не справить одежі. Ном. № 11299. упасти у лежу. Заболѣть. Шух. І. 97. Словник української мови Грінченка