лежак
ЛЕЖА́К, а́, ч.
1. Горизонтальна частина димоходу.
Він поліз на горище, оглянув лежак, знайшов там дірку, замазав її, і диміти перестало (Мокр., Острів.., 1961, 41);
Побудували піч [у пташнику] для огрівання з довгим цегляним лежаком, що йшов уздовж всієї задньої стіни і глухого причілка (Добр., Тече річка.., 1961, 216).
2. Те саме, що тапча́н.
Замість канапи стояв довгий цератовий лежак (Кобр., Вибр., 1954, 71);
Десятки юнаків і дівчат в трусиках і купальниках бігали поміж лежаками (Руд., Вітер.., 1958, 312).
3. Лежачий вулик.
Міністерство сільського господарства СРСР рекомендує до використання такі типи вуликів: лежак, двокорпусний, багатокорпусний та двостінний вулик (Бджільн., 1956, 14).
4. спец. Труба або певне устаткування, укладене, змонтоване в горизонтальному положенні.
У донному водоспуску водовідвідна труба (лежак) проходить в основі земляної греблі (Довідник сіль. будівельника, 1956, 106).
Значення в інших словниках
- лежак — лежа́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- лежак — Лежа́к. Сорт пива — витримане пиво. У нашім паровім бровари (перше Ґебля), устроєнім після найновійшої системи, вже почали спускати вишинкове пиво[...] Небавом будемо могли оголосити, що зачнемо спускати пиво-лежак в бочівки і фляшки (Б., 1895, 16, рекл. Українська літературна мова на Буковині
- лежак — -а, ч. 1》 Горизонтальна частина димоходу. 2》 Те саме, що тапчан. 3》 Лежачий вулик. 4》 спец. Труба або певне устаткування, укладене, змонтоване в горизонтальному положенні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лежак — ЛЕЖА́К, а́, ч. 1. Горизонтальна частина димоходу. Побудували піч [у пташнику] для огрівання з довгим цегляним лежаком, що йшов уздовж всієї задньої стіни і глухого причілка (С. Словник української мови у 20 томах
- лежак — ЛЕЖА́К (горизонтальна частина димоходу), ЛЕ́ЖЕНЬ, БИЧО́К діал. Він поліз на горище, оглянув лежак, знайшов там дірку, замазав її, і диміти перестало (Ю. Мокрієв); Стара жінка з дівчатами вилізли на горище. За лежнем була купа старого дрантя (Л. Словник синонімів української мови
- лежак — Горизонтальний брус, якими у верхній зоні з'єднувались крокви. Архітектура і монументальне мистецтво
- лежак — Лежак, -ка м. 1) Горизонтальная часть дымовой трубы на потолкѣ. 2) Валежникъ. Волын. г. 3) Лежащій улей. Словник української мови Грінченка