лежебокий

ЛЕЖЕБО́КИЙ, а, е, розм.

Прикм. до лежебо́к і лежебо́ка; лінивий.

Була у чоловіка жінка – лиха, дурна, лежебока (Номис);

Митька–Мікроб зледачів, як трутень, на зразок покровителя; сам екс–пропагандист, незрівняно лежебокий, питався, піднявши руки: “Як можна бути таким ледачим?!” (В. Барка).