1. Словник української мови у 20 томах

лейб-гвардія

ЛЕЙБ-ГВА́РДІЯ, ї, ж.

Привілейоване військо в ряді монархічних країн; спочатку – особиста охорона монарха.

Я хочу битися з тобою особисто. Прошу тебе. Може, я вб'ю тебе індивідуально, а ні, – так ти мене. Адже обидва ми улани лейб-гвардії його величності (О. Довженко);

Під гуркіт барабанів та неприємний присвист флейт марширували роти лейб-гвардії, призначені в караул (Ф. Бурлака);

Вигавкував команди якийсь інший офіцер, розцяцькований і в пір'ї, як я довідався потім, то був ад'ютант лейб-гвардії Преображенського полку Артемій Максимович, либонь, наш колишній земляк (Ю. Мушкетик);

Поміщика – поручника лейб-гвардії – супроводив великий обоз із майном та обслугою (І. Дзюба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лейб-гвардія — лейб-гва́рдія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лейб-гвардія — -ї, ж. Привілейоване військо в ряді монархічних країн; спершу – особиста охорона монарха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лейб-гвардія — лейб-гва́рдія (від лейб- і гвардія) в ряді монархічних країн особиста охорона монарха, а також почесне найменування деяких добірних військрвих частин. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. лейб-гвардія — ЛЕЙБ-ГВА́РДІЯ, ї, ж. Привілейоване військо в ряді монархічних країн; спочатку — особиста охорона монарха. Під гуркіт барабанів та неприємний присвист флейт марширували роти лейб-гвардії, призначені в караул (Бурл., Напередодні, 1956, 46). Словник української мови в 11 томах