лейб-гвардієць

ЛЕЙБ-ГВАРДІ́ЄЦЬ, йця, ч.

Той, хто входить до складу лейб-гвардії.

– А на вуса подивитись – герой! Такі вуса хіба що в імператорських лейб-гвардійців були (І. Муратов);

Коли звинуваченого привозили після суду, то, глянувши на лейб-гвардійця, котрий його супроводжував, можна було визначити, яким був вирок (з наук.-попул. літ.);

Лейб-гвардійці в Данії вбрані в історичну форму і чорні ведмежі шапки, які шиють зі шкур канадських ведмедів (із журн.);

На фотографії лейб-гвардієць палацового кавалерійського полку допомагає хлопцю сісти на коня після падіння (з газ.).