лексикалізація
ЛЕКСИКАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
Перетворення компонента слова, словоформи чи сполучення слів на окреме слово або стійке словосполучення як еквівалент слова.
Лексикалізація цих форм [вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників], тобто набуття ними самостійного лексичного значення.., вимагає розгляду їх у словотворі (з наук. літ.);
В ойконімії Полтавської області досить велику групу становлять назви поселень, утворені шляхом лексикалізації та ономатизації словосполучень (з наук. літ.);
Лексикалізація виявляється в процесі утворення назв на основі прийменниково-іменникових конструкцій, що вказують на місцерозташування об'єктів відносно інших реалій (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лексикалізація — лексикаліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лексикалізація — -ї, ж. Набуття певними несамостійними формами самостійного лексичного значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лексикалізація — ЛЕКСИКАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Набуття певними несамостійними формами самостійного лексичного значення. Лексикалізація цих форм [вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників], тобто набуття ними самостійного лексичного значення.. Словник української мови в 11 томах