1. Словник української мови у 20 томах

лексика

ЛЕ́КСИКА, и, ж.

Сукупність слів, словниковий склад мови в цілому або її діалекту, а також певної сфери спілкування, стилю мови.

Лексика (а також фразеологія) – це той головний і необхідний матеріал, яким ми користуємося в своїй писаній і усній мові (з наук. літ.);

Основним способом збирання, опису, систематизації лексики є мовні словники (з наук. літ.);

Назви горщиків, вживані гончарами с. Комишня, відрізняються від назв, що існують у лексиці опішнянських гончарів (з наук. літ.);

Сучасна угорська мова ввібрала в себе масу слов'янських слів, особливо культурної лексики осілих слов'ян-хліборобів (з наук.-попул. літ.);

За стилістичною активністю лексика поділяється на нейтральну і стилістично забарвлену (з навч. літ.);

// Словниковий склад твору або творів якогось автора.

Потім Богдан [Хмельницький] навчався в українській школі, де саме – невідомо, але на це вказує лексика його листів – тогочасна українська літературна мова (О. Апанович);

Барвиста, щедра на синоніми лексика “Тронки” О. Гончара збагачує мову рідко вживаними словами (з наук.-попул. літ.).

△ (1) Абстра́ктна ле́ксика, лінгв. – слова на означення якостей, властивостей, станів, відчуттів, категорій мислення, духовної і матеріальної культури.

Абстрактна лексика є необхідним компонентом науково-технічної термінології (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лексика — ле́ксика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лексика — (від гр. lexikos — словесний) словниковий склад мови. У стилістиці кваліфікується як стилістичний матеріал. За призначенням і сферою використання виділяють різні групи лексики: загальновживана, термінологічна, професійна, спеціальна, активна, пасивна... Словник стилістичних термінів
  3. лексика — (ткачів) арґо, (злодіїв) жаргон, (мови) словесні форми, слова, вирази, мовні звороти, (твору) словник, словниковий склад. Словник синонімів Караванського
  4. лексика — -и, ж. Сукупність слів певної мови, її окремих сфер чи діалектів. || Словниковий склад твору або творів якого-небудь письменника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лексика — Словництво Словник чужослів Павло Штепа
  6. лексика — • лексика (від грец. λεξικός — словесний, словниковий) - сукупність слів будь-якої мови чи діалекту, її словниковий запас, а також певні шари словникового складу мови (напр., книжна Л., розмовна Л., спеціальна Л.). Українська літературна енциклопедія
  7. лексика — ле́ксика (від грец. λεξικός – словесний, словниковий) 1. Сукупність слів якоїсь мови чи діалекту. 2. Словниковий склад мови письменника чи художнього твору. 3. Л. інтернаціональна – сукупність слів, які стали спільними для різних мов завдяки міжнародним зв’язкам. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. лексика — ЛЕ́КСИКА (словниковий склад), СЛОВНИ́К, ЛЕКСИКО́Н книжн. Зібрана й зафіксована в словниках лексика будь-якого народу становить його мовну скарбницю, історію життя, його світобачення і світовідчуття (з журналу); Незвичайно барвиста, багата словником... Словник синонімів української мови
  9. лексика — Ле́ксика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. лексика — ЛЕ́КСИКА, и, ж. Сукупність слів певної мови, її окремих сфер чи діалектів. Лексика (а також фразеологія) — це той головний і необхідний матеріал, яким ми користуємося в своїй писаній і усній мові (Курс сучасної укр. літ. Словник української мови в 11 томах
  11. лексика — рос. лексика 1. Сукупність слів окремої мови, діалекту. 2. Культура офіційно-ділової мови, яка полягає у мовній стандартизації, вмінні грамотно, точно та виразно передати думку засобами мови. Eкономічна енциклопедія