1. Словник української мови у 20 томах

лексиколог

ЛЕКСИКО́ЛОГ, а, ч.

Фахівець із лексикології.

Діяльність граматистів або лексикологів обов'язкова і може на століття визначити долю в літературній мові слів, форм, синтаксичних зворотів, правопису (з наук. літ.);

Спочатку розвиток лексикології був зумовлений переважно практичними потребами словникарства, а згодом лексикологи зосереджуються й на теоретичних проблемах (із журн.);

Кримський був також і україністом, автором відомої української історичної граматики, лексикологом, одним з упорядників і редактором російсько-українського словника (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лексиколог — лексико́лог іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лексиколог — -а, ч. Фахівець з лексикології. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лексиколог — Словознавець Словник чужослів Павло Штепа
  4. лексиколог — Лексико́лог, -га; -логи, -гів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. лексиколог — ЛЕКСИКО́ЛОГ, а, Ш. Фахівець з лексикології. Виходячи з націоналістичних мотивів, різні лексикологи і письменники намагалися будувати літературну мову, "українізуючи" її (Пит. походж. укр. мови, 1956, 151). Словник української мови в 11 томах