1. Словник української мови у 20 томах

лексикографія

ЛЕКСИКОГРА́ФІЯ, ї, ж.

1. Розділ мовознавства, який розробляє теоретичні принципи укладання словників.

Українська лексикографія має свою давню і повчальну історію (М. Рильський);

В Інституті мовознавства виявляється яскрава лінгвістична обдарованість В. М. Русанівського, різнобічність його наукових інтересів і уподобань: від ортології до лексикографії, від історії мови до термінології, від граматики до загальних і конкретних питань славістики, від міжмовних контактів до філософських проблем мовознавства (з наук.-попул. літ.).

2. Збирання слів певної мови, укладання їх у систему й видання у вигляді словника: словникарство.

Копіювання російського наголосу було невиправданим, але, на жаль, практика слідування російській лексикографії в акцентуації іншомовних слів і субстантивних утворень від них триває й досі (з наук. літ.);

Початки української лексикографії сягають кінця 16 ст (із журн.).

3. Сукупність словників певної мови або галузі знань.

У праці Л. М. Полюги розглядаються українські історичні словники в контексті слов'янської лексикографії (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лексикографія — лексикогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лексикографія — -ї, ж. 1》 Теорія і практика укладання словників. 2》 Збирання слів і укладання словників як опис лексики живої мови. 3》 Сукупність словників якоїсь мови і наукових праць із цієї галузі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лексикографія — Словникарство Словник чужослів Павло Штепа
  4. лексикографія — • лексикографія (від грец. λεξικόν — словник і γράφω — пишу) - галузь мовознавства, що займається теорією і практикою укладання словників різного типу й призначення, разом з лексикологією вивчає лексику. Початки Л. у сх. Українська літературна енциклопедія
  5. лексикографія — лексикогра́фія (від лексика і ...графія) 1. Розділ мовознавства, який розробляє теоретичні принципи укладання словників. 2. Збирання слів і укладання словників як опис лексики живої мови. 3. Сукупність словників даної мови і наукових праць із цієї галузі. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. лексикографія — 1. наука про укладання словників; 2. процес опису лексики мови через написання словників; 3. сукупність усіх наявних словників певної мови і наукових праць із цієї галузі. Універсальний словник-енциклопедія
  7. лексикографія — ЛЕКСИКОГРА́ФІЯ (теорія та практика укладання словників), СЛОВНИКА́РСТВО. Початки української лексикографії сягають кінця 16 ст. (з журналу); Друга світова війна тяжкого удару завдала українській науці, отже й мовознавству, і, зокрема... Словник синонімів української мови
  8. лексикографія — Лексикогра́фія, -фії, -фією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. лексикографія — ЛЕКСИКОГРА́ФІЯ, ї, ж. Теорія і практика укладання словників. Українська лексикографія має свою давню і повчальну історію (Рильський, III, 1956, 63). Словник української мови в 11 томах
  10. лексикографія — рос. лексикография 1. Розділ мовознавства, який розробляє теоретичні принципи укладання словників. 2. Збирання слів та укладання словників як опис лексики живої мови. 3. Сукупність словників даної мови і наукових праць із цієї галузі. Eкономічна енциклопедія