1. Словник української мови у 20 томах

лекторський

ЛЕ́КТОРСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до ле́ктор.

Професор написав йому листика до голови лекторського бюро в справах українізації (В. Підмогильний);

Прийшов з лекторського бюро доповідач і прочитав лекцію про міжнародне становище (О. Донченко);

Науковий і педагогічний талант О. І. Білецького, його неабиякий лекторський хист зробили його одним з найавторитетніших керівників дослідницької роботи (з наук. літ.);

// Власт. лектору.

Де подівся його лекторський тон, яким він щойно читав Артемові нотацію, де поділися спокій і врівноваженість досвідченого вченого!.. (В. Владко);

// Признач. для лектора.

Скраю – коробчаста вигородка, що скидається на лекторську чи церковну кафедру (із журн.);

Я сиділа якраз навпроти лекторської трибуни (із журн.).

2. у знач. ім. ле́кторська, кої, ж. Кімната для лекторів.

Потім він ішов з текою під рукою до лекторської, звідти до ректора, далі .. підходив до студентів і поважно, тоном суворого начальника починав говорити (М. Івченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лекторський — ле́кторський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лекторський — -а, -е. Прикм. до лектор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лекторський — Ле́кторський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. лекторський — ЛЕ́КТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ле́ктор. Прийшов з лекторського бюро доповідач і прочитав лекцію про міжнародне становище (Донч., V, 1957, 391); Науковий і педагогічний талант О. І. Словник української мови в 11 томах