лекторський
ЛЕ́КТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ле́ктор.
Прийшов з лекторського бюро доповідач і прочитав лекцію про міжнародне становище (Донч., V, 1957, 391);
Науковий і педагогічний талант О. І. Білецького, його неабиякий лекторський хист зробили його одним з найавторитетніших керівників дослідницької роботи (Рад. літ-во, 18, 1955, 10).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лекторський — ле́кторський прикметник Орфографічний словник української мови
- лекторський — -а, -е. Прикм. до лектор. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лекторський — ЛЕ́КТОРСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до ле́ктор. Професор написав йому листика до голови лекторського бюро в справах українізації (В. Підмогильний); Прийшов з лекторського бюро доповідач і прочитав лекцію про міжнародне становище (О. Словник української мови у 20 томах
- лекторський — Ле́кторський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)