1. Словник української мови у 20 томах

лелеча

ЛЕЛЕЧА́, а́ти, с.

Пташа лелеки.

За першою жабкою вигулькнула ще одна і теж стала легкою здобиччю лелечати (з казки);

Лелечат рахують перед вильотом (із журн.);

* У порівн. Були вони [діти] різні на зріст, від трилітніх пузирів до довгоногих, мов ті лелечата, десятиліток (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лелеча — лелеча́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лелеча — -ати, с. Пташа лелеки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лелеча — ЛЕЛЕЧА́, а́ти, с. Пташа лелеки. *У порівн. Були вони [діти] різні на зріст, від трилітніх пузирів до довгоногих, мов ті лелечата, десятиліток (Собко, Звич. життя, 1957, 75). Словник української мови в 11 томах